«Музика здатна здійснювати певний вплив на етичну сторону душі і раз музика володіє такими властивостями, то, вочевидь, вона має бути включеною до числа предметів, які виховують молодь» Арістотель
Сучасний викладач на новому етапі розвитку музичної освіти в Україні повинен усвідомлювати цілі, завдання, володіти класичними і новітніми методиками та засобами педагогічної роботи у сфері шкільництва; знати особливості психології різних вікових груп. Комплекс методико-педагогічних дисциплін у навчальному плані музичного училища націлений на вирішення цих складних завдань.
Основні завдання педагогічної практики :
- поглиблення і закріплення теоретичних знань студентів, здобутих під час вивчення методик та дисциплін психолого-педагогічного циклу;
- формування і закріплення основних професійно-педагогічних умінь, навичок, досвіду, відповідно до вимог Галузевих стандартів педагогічної освіти;
- розвиток у майбутніх учителів педагогічної свідомості і професійно важливих якостей особистості.
Таким чином педагогічна практика виконує ряд функцій: адаптаційну, навчально-виховну, розвивальну та діагностичну. Основними умовами ефективності педагогічної практики її теоретична обґрунтованість, освітній і виховний характер, комплексний підхід до змісту та організації практики, систематичність та наступність у проведенні.
На якому б етапі свого шляху не знаходився вчитель, він ніколи не може вважати свою професійну концепцію остаточно завершеною. У цій принциповій відкритості відображується фундаментальна особливість розвитку особистості вчителя та його професійної свідомості. Особливу роль у цьому етапі відіграє етап професійного становлення, коли студент навчального закладу проходить педагогічну практику, стає суб’єктом нової для нього діяльності, розпочинає практичне освоєння функціонального змісту професійно-педагогічної діяльності.
Таке входження майбутнього вчителя у педагогічну професію супроводжується реконструкцією професійно-ціннісних орієнтацій особистості, виробленням необхідних умінь, навичок, способів діяльності, розвитком мотивації, накопичення досвіду практичної діяльності тощо.
Під час педагогічної практики не тільки відбувається перевірка теоретичної і практичної підготовки студента до самостійної роботи, але й створюються широкі можливості для забезпечення творчого потенціалу особистості майбутнього вчителя.
Студент розпочинає самостверджуватись у новій статусно-рольовій позиції вчителя активізується на вчинок самобачення - пошук відповідей «Хто я є?», «Що хочу?», «Що можу?», які за своїм змістом набувають характеру професійного самовизначення (Чи можу назвати себе вчителем?)
Головною метою педагогічної практики, як навчальної дисципліни, є застосування отриманих знань і навичок у безпосередній роботі, оволодіння необхідною професійною підготовкою відповідно до вимог часу та музично-педагогічної науки, опанування репертуаром дитячих музичних шкіл, вивчення досвіду провідних викладачів із фаху. Власне на практиці студенту надається можливість визначитися у правильності обраної для себе діяльності, з`ясувати міру відповідності особистих якостей необхідних для професії вчителя. Для цього при Львівському музичному училищі ім.С.П.Людкевича була створена школа-студія. Вона є основною базою для проходження педагогічної практики студентами III-IVкурсів. Педагогічна практика є завершальним етапом практичної підготовки випускників училища. Студенти мають змогу проходити практику у стінах училища під керівництвом провідних викладачів-консультантів. Специфіка викладача-інструменталіста вимагає проведення індивідуальних уроків з учнем. Студент-практикант не тільки спостерігає педагогічне явище, але й застосовуючи свої власні знання педагогіки та психології, бере активну практичну участь.
Нині на шістьох відділах студії навчаються більше 100 учнів. Сектором практики на циклових комісіях керують компетентні викладачі:
- Звиномира Володимирівна Борис (фортепіано);
- Ольга Григорівна Боднар (оркестрові струнні інструменти);
- Ігор Васильович Проців (оркестрові духові та ударні);
- Марія Йосипівна Наконечна (народні інструменти);
- Надія Андріївна Кос (хорове диригування);
- Юрій Мефодійович Антонюк (музичне мистецтво естради);
- Надія Миколаївна Пузанкова (відділ теорії музики);
- Богдан Йосипович Косопуд (академічний вокал).
Набір дітей до школи педагогічної практики відбувається щорічно у травні. За наявності вакантних місць існує додатковий набір у вересні. Термін навчання для дітей на відділах фортепіано та струнних інструментів становить сім років, на решти відділах п`ять років. Під час навчального року діти грають академ-концерти та технічні заліки з фаху.
У грудні місяці з метою збереження національних традицій, певним звітом набутих знань, учні школи разом із практикантами та консультантами готують свято Миколая. Це театралізоване музичне дійство для батьків, вчителів та, зрештою, і самих дітей.
Вік дітей, які поступають 6-10 років. Буває, що приходять діти вже з музичною підготовкою. Всі теоретичні дисципліни та хор-клас діти проходять на заняттях по суботах, що доволі спідручно з позиції наявності вільних аудиторій та вихідного дня у батьків.
Натомість студенти хорового відділу проходять педагогічну практику у загальноосвітніх школах. Результат досягненого перевіряється на відкритих уроках заступником директора з виробничої роботи. Студенти закріплені до двох шкіл міста Львова.
Учні школи педагогічної практики беруть активну участь у всеукраїнських та міжнародних конкурсах та багато з них повертаються лауреатами. Серед них:
- Тетяна Сас (домра) - перше місце на всеукраїнському конкурсі на народних інструментах (м.Кіровоград);
- Катерина Горблюк (фортепіано) - перше місце на обласному конкурсі піаністів (м.Львів);
- Дмитро Хвостенко(вокал) - друге місце на міжнародному конкурсі вокалістів (м.Катовіце, Польща).
Щороку відбувається концерт-звіт учнів школи. Більшість учнів студії поповнюють ряди студентів нашого училища. Студенти-практиканти повинні на початку року складати індивідуальний план на кожного із своїх підопічних, враховуючи їх музичні здібності та підготовку. Студенти-теоретики готують календарно-тематичні плани на рік для своїх груп.
До форм організації музично-педагогічної практики входять:
- Проведення академ-концертів та технічних заліків з метою оцінювання роботи як учня так і студента-практиканта;
- Проведення спільно з учнями школи, студентами-практикантами та викладачами-консультантами музичних вечорів та календарно-обрядових свят;
- Класні збори - це така форма, де викладачі-консультанти збирають батьків свого класу, обговорюючи різноманітні проблеми успішності дітей.
На завершення зборів відбувається концерт учнів класу. Це згуртовує дітей, запалює бажання концертного виступу, зумовлює слуховий обмін та поглиблює знання щодо репертуару своїх колег:
- Відвідини концертів, театрів, музеїв.
Провідним викладачем теоретичних дисциплін Львівського державного музичного училища ім. С. П. Людкевича Іваньо О.Т. укладено посібник зі сольфеджіо школи педагогічної практики, який можна переглянути на сайті, а також безкоштовно завантажити.